English French German Italian Portuguese Russian Spanish
   
Перегляди статей
294521
   

Овчаренко Ірина Валеріївна, старший викладач кафедри етики та естетики Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова Роль гуманітарного знання у збереженні загальнолюдських цінностей в індивідуалізованому суспільстві.

 

Сучасне суспільство радикально відрізняється від всіх попередніх форм людського існування. За думкою професора З. Баумана, однією з характерних рис цього суспільства є індивідуалізація, відокремлення індивіда від суспільства, заперечення форм соціальності. Людина залишилася один на один зі  своїми проблемами, незалежно від того, чи стала вона тією особистістю і індивідуальністю, що здатна брати на себе відповідальність, в першу чергу, за саму себе, не говорячи вже про відповідальність за інших чи світ.

Професор З. Бауман визначав три головні риси індивідуалізованого суспільства:

  1. Втрата людиною контролю над більшістю значущих соціальних процесів;
    1. Зростаюча у зв'язку з цим невизначеність та прогресуюча незахищеність особистості перед обличчям не контролюючих нею змін;
    2. Виникнення у цих умовах прагнення людини відмовитися від досягнення перспективних цілей заради отримання негайних результатів, що призводить до дезінтеграції як соціального, так і індивідуального життя.

Індивідуалізація призводить до виникнення "приватної" моралі, загальнолюдська мораль визнається нереальною, неможливою. Але за словами З. Баумана „ у випадку, коли шанси будь-якої події є рівно імовірні, слід говорити про хаос” [1, 39].

Проблема комунікації сучасного глобалізованого світу вказує на необхідність віднайдення загальнолюдських цінностей, що могли б слугувати орієнтиром як у будуванні міжнаціональних та міждержавних відносин, так і здорових повсякденних людських відносин. В такій історичній ситуації набуває неабиякої актуальності увага до гуманітарного знання та гуманітарної освіти, що на сучасному етапі власного розвитку мають ставити перед собою завдання вирішити питання  про формування цілісної особистості з системою цінностей, що буде здатна до дискурсу і взаємодії між суб'єктами, здатна до вибору власного способу життя та прийняття відповідальності за цей вибір.

Наукова спільнота сьогодні усвідомила той факт, що „людина є найскладнішою системою зі всіх, що відомі науці, адже її існування не вкладається ні в соціальні, ні тим більш в природні, біологічні закономірності і потребує включення у біосоціальний контекст третьої сили – культури” [2, 11]. Важливість цієї „третьої сили” відчувається все більше, особливо в кризові моменти її слабкості. І криза індивідуалізованого суспільства пов’язана в першу чергу з культурною кризою.

Головний недолік сучасного виховання полягає як раз в тому, що педагогічна діяльність зводиться до інтелектуальної освіти школярів та студентів, ігноруючи найбільш складні проблеми формування особистості – розвиток світогляду, характеру, моральних принципів, громадянських позицій, естетичних смаків, тобто системи цінностей. Акцентуючи увагу на формуванні особистості, педагогічна практика має бути зорієнтована, в першу чергу, не на передачу знання, а на навчання користуватися знаннями, які сьогодні дуже легко здобути (інтернет знає більше викладача), на евристику, на творчість, яка завжди сприяла діалоговому підходу до міжсуб’єктних відносин [3]. Адже доля людства залежить від того, чи зможемо ми здолати ситуацію протистояння егоїстичного індивідуаліста та безликої „масової людини”, теоретично обґрунтувати наявність та актуальність в першу чергу загальнолюдських цінностей та практично реалізувати духовну та діяльну єдність людства, зробивши діалог способом вирішення всіх реально існуючих та можливих у майбутньому протиріч буття.

 

 Література:

  1. Бауман З./ Зигмунт Бауман/ Индивидуализированное общество. - М.: Логос, 2002.- 390 с.
  2. Каган М.С. / М.С. Каган / Перспективы развития гуманитарных наук в ХХІ веке // Методология гуманитарного знания в перспективе XXI века. К 80-летию профессора Моисея Самойловича Кагана. Материалы международной научной конференции. 18 мая 2001 г. Санкт-Петербург. Серия «Symposium». Выпуск №12. СПб.: ИздательствоСанкт-Петербургского философского философского общества, 2001. C. 9-14.
  3. Крымский С.Б. / С.Б. Крымский / Знания, настоянные на совести // Человек без границ, № 1, 2008. – С. 34 -40.
   

Використання матеріалів сайту можливе лише при згоді адміністрації порталу та активного посилання.
Всі права захищено!

Сайти, які підтримуються службою порталу
НПУ імені М.П.Драгоманова
Інститути
Фізико-математичний інститут :: Інститут філософської освіти :: Інститут фізичного виховання та спорту :: Інженерно-педагогічний інститут :: Інститут інформатики :: Інститут іноземної філології :: Інститут історичної освіти :: Інститут корекційної педагогіки та психології :: Інститут мистецтв :: Інститут магістратури, аспіратнути та докторантури :: Інститут природничо-географічної освіти та екології :: Інститут педагогіки та психології :: Інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації :: Інститут політології та права :: Інститут розвитку дитини :: Інститут соціології, психології та соціальних комунікацій :: Інститут соціальної роботи та управління :: Інститут української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка :: Інститут управління та економіки освіти
Факультети
Кримський гуманітарний факультет
Кафедри
Кафедра педагогчної творчості :: Кафедра педагогіки, теорія та історії педагогіки :: Кафедра методики викладання російської мови та світової літератури :: Кафедра етики та естетики :: Кафедра управління та євроінтеграції :: Кафедра філософії :: Кафедра інформатики
Персональні сайти
Андрущенко В.П. :: Бех В.П. :: Жалдак М.І. :: Борисенко В.Й. :: Франчук В.М. :: Франчук Н.П.
Інші сайти
Асоціація випускників :: Система управління електронними курсами НПУ :: Система управління електронними курсами інституту інформатики :: Система управління електронними курсами інституту інформатики (студенти) :: Простір гуманітарної комунікації :: Лабораторія археологічних досліджень :: Кабінет-музей М.П.Драгоманова :: Україна і становлення конституціоналізму в Європі :: Центр культури. НПУ