English French German Italian Portuguese Russian Spanish
   
Перегляди статей
294501
   

Покотило Костянтин Михайлович, доцент кафедри етики та естетики Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, «Університети України між «американською» та «європейською» моделями – філософські засади та можливі трансформації»

 

Європейська система університетської вищої освіти знаходиться у глибокій кризі з часів свого виникнення у 11 столітті. Ознакою кризи є домінування на ринку освітніх послуг американських університетів. Економіка США, за приблизними підрахунками, охоплює 25 відсотків глобального ВВП, американська частка у глобальних витратах на дослідження і розвиток сягає 38 відсотків. Також 38 відсотків наукових публікацій з'являються у США, але індекс їх цитування сягає 50 відсотків [1]. У різних дис­циплінах 18-20 університетів США— серед 25 найкращих на планеті, а в десятці найкращих їх 8-9. У галузі електроінженерії із 25 найкращих університетів 20 – вищі навчальні заклади США, 4 – Великої Британії, 1 – Японії. У сфері економіки із 25 найкращих 21 університет США, 2 – Великої Британії, 2 – Ізраїлю. Нові винаходи і досягнення походять із США: 72 відсотка всіх нових методів ведення бізнесу, заснованих на використанні мережі Інтернет, — походженням із США[2], у корпораціях США здійснено 60 відсотків із 100 головних інновацій за період 1945-1970 років. Ця країна домінує і в галузі організації та фінансування наукових досліджень: 89 відсотків світового венчурного капіталу належить американським інвесторам, а половина із 17 найбільш відомих інноваційних центрів розташовані в США. Наводячи ці данні, треба пам'ятати, що Сполучені Штати ніколи не досягали того рівня витрат на дослідження та розвиток, які планує ЄС — 3% від ВВП. Попередньо наведені приклади показують, що самого фінансування недостатньо, потрібні ефективні системні рішення. Економіка США має статус найбільш динамічної економіки у світі, і в останні 50 років збільшила показники ВВП на душу населення в 2,5 рази, незважаючи на той факт, що витрати на розвиток і дослідження протягом цього періоду становили менш як 3% ВВП.

Наведемо ще один приклад домінування американської вищої освіти: у 2000-2001 навчальному році в Європі навчалося 23 705 американських студентів, в той час як у США — понад 80 000 європейців. Однак якщо зважити на загальну кількість населення і перерахувати дані співвідношення США – Європа, цей показник буде ще вищим. У перерахунку кількості європейських студентів на 1 млн. громадян США отримаємо показник 295, в той час як для американських студентів на 1 млн. громадян Європи він становить 49 осіб (у 6 разів менший).

Показовими у світлі вищесказаного виглядають останні рішення адміністрації президента Барака Обами на тлі світової фінансової кризи останнього року. За офіційними заявами президента адміністрація США вважає своїм найважливішим пріоритетом в економіці інвестиції в освіту, в тому числі у початкову та нові технології[3]. Вражаючими виглядають 13 мільярдів доларів виділених на R&D[4].

Якщо припустити, що найкращі дослідницькі університети США нині є світовим орієнтиром, треба замислитися над тим, чим вони відрізняються від таких же європейських закладів.

Можна сформулювати п'ять основних особливостей, які відрізняють університети США від європейських[5, с 65]:

  • управління професійними менеджерами на призначення яких впливає широка громадськість;
  • скорочення шляху до наукової та академічної незалежності персоналу;
  • фінансова і організаційна стабільність, урізноманітнення джерел фінансування;
  • академічна атмосфера, в якій співіснують науковці та студенти, значна самостійність та відповідальність студентів;
  • університети і наукові заклади взаємодіють, але мають автономний статус.

Болонський процес це спроба екстенсивного виходу із посталої проблеми через збільшення державного фінансування університетської освіти, науки і розвитку (3 відсотки ВВП на освіту, науку і розвиток) та прагнення залучити до сильніших університетів молодь і кадри із менш благополучних і бідніших регіонів завдяки об’єднанню освітніх систем за умов уніфікації програм та критерію мобільності.

Однак, найбільш складним виглядає проблема зміни/збереження конституюючих принципів формування європейських університетів, які мають певні відмінності з «американською моделлю»

Якщо визначити основні філософські засади європейської університетської вищої освіти то можна виділити наступні[5, с 41-52]:

  • академічна незалежність (право вибирати програми досліджень, та навчальних програм, а також лідерів університету та шляхів використання державної фінансової підтримки належить Вченій раді);
  • академічна кар'єра, як правило, багато ступенева та відносно тривала в часі;
  • фінансування переважно державне;
  • відносини викладач (майстер) – студент (особисті, «одно направлені» стосунки передачі знання);
  • єдність науки і освіти (ідея В. Гумбольта). Наука розвивається переважно в університетах.

Українська наукова і освітянська громадськість має розуміти світові тенденції та розробити стратегію розвитку використовуючи власний досвід та ефективні зразки європейської та американської систем.

Українська вища освіта перейшла нам у спадок із радянських часів. Спроба «швидкого повернення» до класичних європейських зразків несе в собі певні загрози, оскільки, з одного боку» сама «європейська модель» університетської освіти досить швидко трансформується, з іншого, у радянський період сформувалися і укорінилися традиції, без розуміння суті яких буде складно проводити ефективні реформи. За аналогією з попередніми хотілося б виділити найсуттєвіші:

  • управління професійними менеджерами на призначення яких впливала партійно-ідеологічна номенклатура;
  • академічна кар'єра, як правило, багато ступенева та відносно тривала в часі;
  • фінансування та забезпечення виключно державне;
  • відносини викладач (майстер) – студент (особисті одно направлені стосунки передачі знання);
  • взаємодія освіти і науки незначна, наукові заклади мають яскраво виражений автономний статус.

Як виглядає «радянська модель» мала змішаний вигляд, - перший і останній пункти більше схожі з «американською моделлю», а другий третій і четвертий з «європейською» над цим варто задуматись.

Література:

  1. Статистика JSI за 1991-2000 рр.
  2. NSF, (2002), Science and Engineering Indiacators 2002, Arlington, Da; Washington, DS; National Science Foundation
  3. http://www.zavtra.com.ua/news/mir/143712
  4. http://www.strf.ru/organization.aspx?CatalogId=357&d_no=17645
  5. Павловський К. Трансформації вищої освіти в ХХІ столітті: польський погляд. – К.: Навчально-методичний центр «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2005.
   

Використання матеріалів сайту можливе лише при згоді адміністрації порталу та активного посилання.
Всі права захищено!

Сайти, які підтримуються службою порталу
НПУ імені М.П.Драгоманова
Інститути
Фізико-математичний інститут :: Інститут філософської освіти :: Інститут фізичного виховання та спорту :: Інженерно-педагогічний інститут :: Інститут інформатики :: Інститут іноземної філології :: Інститут історичної освіти :: Інститут корекційної педагогіки та психології :: Інститут мистецтв :: Інститут магістратури, аспіратнути та докторантури :: Інститут природничо-географічної освіти та екології :: Інститут педагогіки та психології :: Інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації :: Інститут політології та права :: Інститут розвитку дитини :: Інститут соціології, психології та соціальних комунікацій :: Інститут соціальної роботи та управління :: Інститут української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка :: Інститут управління та економіки освіти
Факультети
Кримський гуманітарний факультет
Кафедри
Кафедра педагогчної творчості :: Кафедра педагогіки, теорія та історії педагогіки :: Кафедра методики викладання російської мови та світової літератури :: Кафедра етики та естетики :: Кафедра управління та євроінтеграції :: Кафедра філософії :: Кафедра інформатики
Персональні сайти
Андрущенко В.П. :: Бех В.П. :: Жалдак М.І. :: Борисенко В.Й. :: Франчук В.М. :: Франчук Н.П.
Інші сайти
Асоціація випускників :: Система управління електронними курсами НПУ :: Система управління електронними курсами інституту інформатики :: Система управління електронними курсами інституту інформатики (студенти) :: Простір гуманітарної комунікації :: Лабораторія археологічних досліджень :: Кабінет-музей М.П.Драгоманова :: Україна і становлення конституціоналізму в Європі :: Центр культури. НПУ